- палаючий
- -а, -е.Дієприкм. акт. теп. ч. до палати. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
палаючий
Смотреть что такое "палаючий" в других словарях:
палаючий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
жерявий — а, е, зах. Палаючий, полум яний … Український тлумачний словник
коксувальник — а, ч. Робітник, майстер, що обслуговує коксувальну піч, завантажує в неї вугілля, виштовхує коксовий пиріг і гасить водою палаючий кокс тощо … Український тлумачний словник
огнепальний — а, е. 1) рідко. Те саме, що вогнепальний. Огнепальна зброя. 2) діал.Палаючий … Український тлумачний словник
аетопс — (грец. палаючий, подібний вогню) Уособлення Сонця, яке зійшло і яскраво випромінює. Застосовувалось в монументальних зображеннях квадриги сонячного бога Аполлона, де один з коней отримав відповідне ім я (порівн. ерітрей, ламп, філогей) … Архітектура і монументальне мистецтво
огнепальний — 1 прикметник вогнепальний розм. огнепальний 2 прикметник палаючий поет … Орфографічний словник української мови
